Вже понад десять років у Києві працює заклад соціально-психологічної реабілітації дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах – "Місто щасливих дітей". Він орієнтований на цілодобове проживання одночасно 30 неповнолітніх віком від 3 до 15 років. Усі вони пройшли складний життєвий шлях, пережили травматичні події, які викривили їх світосприйняття та призвели до розлучення з родиною. Наш заклад фактично виконує таку ж функцію, як і державний притулок, але підхід до реабілітації дітей відрізняється кардинально.

Кожна дитина – важлива, кожна дитина – цінна і бажана… Так, всі, здавалося б, погоджуються з цим, однак не в кожній родині ставляться до власних дітей так, аби вони це справді відчували – що їх люблять, про них дбають, вони є важливими для найрідніших людей. На жаль, так буває… Коли, наприклад, батьки щодня настільки заклопотані тим, де дістати випивку, що їм точно не до дітей, або коли батьки взагалі виховують своє дитя, бо знаходяться за багато сотень чи тисяч кілометрів, в іншій країні на заробітках, доручивши піклування про дитину старенькій бабусі, яка й сама вже потребує допомоги…

Інноваційний проект від Української Біржі Благодійності, LINGVA SKILLS та Українського Інституту Майбутнього, який дозволить запустити ефективний механізм безкоштовного вивчення української мови для всіх охочих вдосконалити рівень володіння українською мовою, передусім для державних службовців, викладачів, російськомовних громадян України, в тому числі для переселенців та тих, хто знаходиться на окупованих територіях. 

Просимо допомогти закупити швейні машинки в клас працетерапії для молоді з інвалідністю в місті Житомир. Завдяки придбанню швейних машинок молодь з інвалідністю зможе відчувати себе повноцінною в суспільстві, створювати вироби та отримувати задоволення і винагороду за свою працю. Це, в свою чергу, буде сприяти набуттю ними професійних навичок та їх подальшому працевлаштуванню. Давайте подаруєм молоді з інвалідністю шанс відчувати себе спроможними в житті. 

Долю цієї симпатичної жінки не можна назвати простою і безтурботною. Швидше, її життя – це шлях утвердження собі та іншим свого права на нормальне життя. Віка народилася у незвичній сім'ї, де вже 5-е покоління страждає порушенням слуху. Маючи спадкову туговухість на обидва вуха 3 ступеня, дівчинка вчилася дистанційно вдома. Ровесники зло ставилися до неї, і навчання у загальноосвітній школі стало неможливим. Не дивно, що кращими друзями для Віки стали книги.