Майже кожна передчасно народжена дитина, яка виходжується у відділеннях інтенсивної терапії пологових будників, потрапляє в реанімацію. Хтось тут залишається на декілька днів, хтось на декілька тижнів, а хтось на місяці. Все залежить від часу народження дитини та її ваги. У всіх дітей, які знаходяться в реанімації, дуже часто виникають ускладнення з легенями, а саме накопичення рідини в легенях, які треба постійно усувати, щоб не було запального процесу.

Народна мудрість говорить: "Зі світу по нитці, та й бідному сорочка". А ми кажемо: "З кожного по цеглині, і для хворих, немічних та безпритульних хоспіс". Кожен із нас може поспівчувати, нагодувати чи зігріти безхатченків, але лише разом ми зможемо зробити неймовірне: подарувати нужденним справжній дім та можливість відчувати себе людиною, яка з гідністю пройде і завершить свій шлях на землі. З такою соціально незахищеною категорією людей, як безпритульні особи, наша організація працює вже понад 10 років.

Дорогі донори, завдяки вашій підтримці до Христини повертається можливість ходити! Це тим більш дивно, що на початку хвороби Христина була практично знерухомлена, у неї повністю була відсутня чутливість в ногах. Їсти вона могла лише зі сторонньою допомогою. У неї була порушена мова так, що вона навіть не відповідала на телефонні дзвінки – соромилася того, що не виходить вимовити слово. Молода дівчина 4 роки провела в інвалідному візку.

Коли перед цілою країною стоїть загроза епідемії, ми маємо об'єднуватися, бо за таких умов справа не у здоров'ї якоїсь конкретної людини, ми маємо потурбуватися про кожного українця. Це турбота не тільки про лікарні, у яких не вистачає обладнання, не тільки про пацієнтів, яким вже зараз конче необхідна професійна медична допомога та постійний нагляд, але і про самих лікарів, які надалі мають відважно боротися за життя кожного.

Дитинство-юність – найпрекрасніший період у житті людини. І дуже важливо використати цю найщасливішу пору з максимальною користю! Краще, ніж подорожі, людство, мабуть, поки нічого не придумало. До того ж, будь-яка мандрівка дарує безліч знань, спогадів, почуттів та емоцій. На жаль, у наших друзів такі емоції відсутні, бо більшість із них вже давно не знає, що таке екскурсії, прогулянки чи поїздки. Наші друзі – це діти, які опинилися у складних життєвих обставинах.