"До 17 років стан був стабільний – я навчався у школі, відвідував багато спортивних секцій. Відтоді, як у 5 років визначили мою проблему – генетичне захворювання муковісцидоз, живу за суворим режимом: щоденно купа таблеток, інгаляцій, масаж, дихальні вправи, антибіотики… Завдяки цьому я тримався довго", – Ігор дорослий, йому аж 21, він давно вже говорить за себе сам, самостійно спілкується з лікарями та фондами. "У грудні 2014 стан суттєво погіршився, без допомоги кисневого апарату за останній рік майже не виходив з кімнати.

Александр Смолянко
Підтримка
- 575.34 грн
- благодійні внески
- 21
- підтримані проекти
Профіль користувача
Список Донорів, блоги
Потрібен ковток повітря

Якщо хтось подивиться на цього гарненького хлопчика, одразу не побачить, що він невиліковно (в нашій країні) хворий. В Олексія генетичне захворювання, що прогресує, і, за статистикою лікарів, такі дітки довго не живуть. Хлопчик народився без ознак хвороби. До 6 місяців розвивався, як звичайний малюк. Але після звичайної застуди почав погано сидіти. Батьки звернулись до педіатра, вона направила до невролога і розпочались аналізи, консультації у лікарів… Під питанням був діагноз спінально-м'язова атрофія Верднера-Гоффмана. Матуся дуже сподівались, що це не так, але після генетичного аналізу діагноз підтвердився.
Перший крок для Віки. 7

ДЦП і синдром Денді-Уокера у Віки діагностували практично відразу після народження. Вона народилася передчасно, не могла самостійно дихати, пережила реанімацію. Дівчинка не їла, часом переставала дихати. Ніхто не знав, чи вона виживе. Сьогодні для Віки 11 років, і вона досі бореться з діагнозами, через які змушена виборювати кожен рух.
Хочемо навчатися!

В Знам’янському дитбудинку 129 дітей з комплексними порушеннями розвитку. Вони всі різні за своїми можливостями. Майже всі діти потребують постійної допомоги, догляду, реабілітації та розвитку. А ще вони всі можуть та мають право навчатися. За індивідуально складеними планами, з урахуванням їхнім особливостей та потреб. Якби ці діти зростали в родинах, вони мали б шанси на інклюзивну чи домашню освіту.
Поставити хлопчика на ніжки. 2

Ця історія про те, як вірусний енцефаліт покалічив дитинство новонародженої дитини. Це трапилося, коли Микиті виповнилось 11 місяців. До того він був здоровим хлопчиком, у свої 7 місяців сам ходив, тримаючись за опору. Проте раптом малюк потрапляє в реанімацію. За день Микита втратив усі вміння і забув усе, що вмів до цього...