Поки Вероніка проходить черговий курс лікування, вдома її чекає старша сестричка. У Вероніки ДЦП, і більшу частину свого часу вона приділяє боротьбі з цією недугою. А почалося все з моменту передчасного народження дівчинки на світ: спочатку була асфіксія плоду, потім кесареве, потім – реанімація, жовтяниця, переливання крові і незворотні зміни в ЦНС. 

Наша команда УББ дуже вдячна вам за вашу підтримку! Дякуючи пожертвам звичайних українців, наш проект за останні сім років врятував  кілька тисяч життів. На нашому рахунку більше 5 300 проектів з усіх куточків України, вже реалізованих та тих, які от-от отримають статус «Зроблено».

Успішне функціонування Української Біржі Благодійності побудовано на принципах прозорої, підзвітної та драйвової благодійності, і можливе за трьох умов:

1. Віра людей в краще.

2. Команда амбіційних та несамовитих менеджерів і волонтерів.

3. Гранти та пожертви донорів.

Завдяки добре налаштованій роботі нашого сайту ubb.org.ua Ви маєте можливість допомагати, тим хто цього потребує – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

Діана здається звичайною дівчинкою, але запитайте маму, і дізнаєтеся, як багато зусиль потрібно від цієї родини, щоб підтримувати життя цієї крихітки. "Цікава, весела, попри малий вік, вона красномовно базікає, складає і розповідає цілі історії, любить спілкуватися, гуляти, любить тварин... все життя прекрасне для неї! Але не для нас. Ми прийняли її діагноз, але дуже важко від розуміння, що якість її життя, та й саме життя залежать від того, чи зможемо ми забезпечити її всім життєво необхідним... Важко розуміти, що ми не в змозі забезпечити всім", – мама просить про допомогу для дівчинки.

Ксенія вже велика, їй дванадцять. Але водночас вона маленька і худорлява. Від самого народження на її долю випали тяжкі випробування. Передчасні пологи у мами на 7 місяці, набута гідроцефалія, шунтування, менінгоенцефаліт, дитячий церебральний параліч... Попри всі прогнози лікарів, які обіцяли Ксенії спершу не більше 12 днів життя, згодом – лише 1-2 місяці і надзвичайний стан, дівчинка жила. Всупереч усьому, бо дуже хотіла жити. 

Історія Сашка – це історія про силу духу, про бажання жити, про завзятість і працьовитість. 22 серпня 18-річного Сашу, що їхав на мопеді, збив автобус. Травм було багато, і вони були дуже важкими. "З такими травмами не виживають!", – сказали мамі лікарі. Але яка мати після таких слів опустить руки? Анна Цапаєва, мама трьох дітей, виховує їх сама. Вона знайшла клініку, яка погодилася взятися за Сашу.