Сімнадцять років ця дівчина не відкриває рота. Софія-Марія не може нормально їсти, говорити, почистити зуби, посміхнутись. У неї рідкісна вроджена вада щелеп – кістки суглоба зрощені, тож найменше намагання привідкрити рота приносить нестерпний біль. Нещодавно у Софії з'явився шанс вперше за 17 років посміхнутися. І звучить він як "титанові ендопротези суглобів щелепи". Її випадок називали нетиповим, радили якось пристосуватися до недуги і жити далі. Десятки спеціалістів, 4 операції і жодного результату.

Коли для Віки виповнилося 2 роки, їй поставили діагноз "нейросенсорна туговухість". Що це означає? Ця симпатична 9-річна дівчинка майже не чує. Як це впливає на життя? Майже всі сфери життя дівчинки страждають від цього: у неї є неабиякі складнощі у спілкування з людьми, з розвитком мови, з навчанням; її не можна залишати саму, адже вона просто може не почути наближення небезпеки!

Маленькому харків'янину, Євтухову Володимиру, потрібна допомога з лікуванням у закордонних лікарів! Вова, перший з двійні, народився недоношеним із вагою 1 кг 420 г. На 7-му місяці вагітності було проведено екстрене кесареве. Півтора місяця на виходжуванні в реанімації: годування через зонд, штучна вентиляція легенів, операція на обох очах.

UPD: МОЗ України виділив кошти для оплати операції для Галини.

Все сталося раптово. Ще вчора Галина Савченко думала, що здорова, а наступного дня результати лабораторних досліджень показали, що їй потрібно терміново звернутися до лікаря – нирки працюють геть погано. Нефролог поставив діагноз громерулонефрит, хронічна ниркова недостатність. Протягом 5 років стан підтримували плановою терапією, а навесні 2017 стало зрозуміло, що потрібна пересадка нирки.

"Чому ми повинні купувати обладнання в лікарні? Ми вже оплатили усе податками", – звучить часто і справедливо. Напевно, єдиною відповіддю може бути така: "Діти хворіють тут, зараз, і вони не можуть чекати". Оновлення йде занадто повільно. Поки дорослі дядечки та тітоньки з міністерств і відомств вирішать усі організаційні питання з бюджетами, заявками та тендерами, діти, які хворіють вже сьогодні, можуть померти. Але ми з вами можемо їх врятувати, сьогодні. А дядькам і тіткам роботи потім теж вистачить.

Людину з муковісцидозом може вбити інфекція (і з багатьма так і стається). Інфекцію теж можна вбити. Коли в тебе муковісцидоз, життя перетворюється на суцільну боротьбу: хто кого? Наш фонд допомагає людям вижити, допомагає прожити довше. Попередити або стримати інфекцію – легше і дешевше, ніж лікувати її в розпалі, тож ми купуємо для наших підопічних стерилізатори.

Василю Григоровичу вже 81 рік. Попри поважний вік та хвороби, цей мужній та сильний чоловік старається триматися бадьоро. Василь Григорович народився в Івано-Франківській області. Після закінчення школи вступив до Снятинського сільськогосподарського технікуму, де навчався за спеціальністю "агроном". Закінчив технікум у 1960 році. Далі у юнака була військова служба. Після звільнення у 1963 році Василя Григоровича направили о Рівненської області, де чоловік працював на різних посадах.

Михайло – один із найскладніших серед наших підопічних. Вроджене захворювання муковісцидозу потягнуло за собою руйнування печінки. Висить у повітрі питання трансплантації (як і де? Поки незрозуміло). З одного боку, пересадка органа – крайня міра, з іншого – щоб потрапити на таку операцію, потрібно бути у відносно хорошій формі: операція складна, життя після – також. Як не крути, Михайлові потрібно затриматися у максимально хорошій формі, набрати як можна більше сил.

Ще до народження хлопчика мама знала, що її син уже має проблеми зі здоров’ям. Знала, проте не могла нічого змінити. Лікарі не давали жодних гарантій щодо стану малюка після народження, проте маленький Михайлик вижив. Попри всі діагнози. Бо Михайлик – справжній боєць. 

Боїмося за наших підопічних. Група над-надвисокого ризику в пандемії COVID-19 – це вони, наші хлопці й дівчата з муковісцидозом. У них вже вражені легені, і їм вже важко дихати. В них хронічно знижений імунітет і висока вразливість до інфекцій. Їм, вражаюче сильним духом, дісталося крихке здоров’я. Зараз вони в особливій небезпеці. Їм та їхнім рідним, що живуть разом, потрібні засоби захисту.