З народженням двох дітей життя в родині Овчаренко перевернулося "з ніг на голову". У Харківському перинатальному центрі Дімочка і Владик з'явилися на світ шестимісячними. У боротьбі за життя, на жаль, Владик програв – прожив всього 39 днів. А Дімочка вижив і з діагнозами "ДЦП, мікроцефалія" вступив у новий етап життя "за двох".

Михайло народився другим із двійні, передчасно, на 34-му тижні вагітності. Його маленька сестричка загинула під час пологів, а його практично неживого, забрали до реанімації. Через декілька місяців йому встановили діагноз ДЦП, спастичний тетрапарез. Далі були консультації лікарів, уколи та розтяжки, виснажливі заняття ЛФК та масажі замість прогулянок та іграшок, перших кроків та перших слів – цей шлях розтягнувся на довгі 18 років. 

Дорогі донори, ви вже допомагали Максиму Данилову у зборі коштів на реабілітацію. Завдяки Вашій допомозі, малюк отримав необхідне лікування в реабілітаційному центрі "Вікторія" м. Бориспіль. Нагадаємо, Максим і Ганнуся ─ двійнята, вони з'явилися на світ шляхом кесаревого розтину, майже одночасно, з різницею всього в одну хвилину, але вона, на жаль, виявилася критичною для Максима. Ганна цілком ─ здорова дитина, у Максима ─ ДЦП, спастична диплегія. Він довгий час не тримав голову, не міг сидіти, стояти. В 2,5 роки до наявних діагнозів додався паралітичний вивих правого і підвивих лівого стегна. Малюк переніс три операції зі вправляння і фіксації головок стегнових кісток на обох суглобах.

Хлопчикові Назарчику 11 років. Дитина народилася від 2-ї вагітності шляхом екстреного кесаревого розтину. Дивлячись на фото Назарчика, важко повірити, скільки у нього страшних діагнозів – ДЦП, множинні вади розвитку, декстрокардія. І все це у нього від народження. Малий добрий, чуйний і лагідний, але через ще один діагноз – затримка психомоторного розвитку – він не може говорити. Назарко ходить із підтримкою на пальчиках, але стояти без підтримки він не може, звалюється на бік. 

Лікарі до останнього наполягали на проведенні природних пологів, але дитина виявилася завеликою і все ніяк не з’являлася на світ. Зрештою, минула ціла доба, відколи хлопчик провів без вод. Результатом цього стала асфіксія головного мозку, реанімація і прийом медпрепаратів. Мама, яка наважилася народжувати і виховувати сина самостійно, тоді думала, що це найгірше, що могло статися з її малюком. Але це був ще не кінець.

Дорогі друзі! Якщо Ви читаєте ці рядки, то Ви невипадкові люди в житті Артема! Значить, Вам небайдужа доля єдиного сина мами – Пономаренко Галини. Розповіла нам Галина про свого сина Артема небагато. Хлопчику вже 18 років. З народження у хлопця важка форма ДЦП, мікроцефалія й епілепсія – це якщо коротко. Але цього цілком вистачить, щоб дитина була з народження у важкому стані, як пророкували лікарі. Та наполегливий характер батьків хлопчика і немислима тяга до життя у Артема зробили дуже багато.

При передчасному народженні вкрай важливо забезпечити дитині умови виходжування наближені до внутрішньоутробних. Це називається "догляд спрямований на розвиток" та має особливе значення для фізіологічного постнатального розвитку недоношеної дитини. В утробі у мами тепло, темно та тихо, а ще дитина там знаходиться в фізіологічному положенні (природному). Материнське тепло в сучасній медицині допомагає замінити спеціальні укладки та позиціонери, які є важливими елементами неінвазивної терапії, що допомагають при виходжуванні недоношених дітей. Гнізда й спеціальні подушки-укладки є незамінними при тривалому виходжуванні дитини. Вони володіють унікальними властивостями терморегуляції і збереження тепла, забезпечують додатковий комфорт і правильне положення тіла, а разом з цим і правильний кровообіг у малюка.

Життя маленького Ванечки почалося не з обіймів мами, а з реанімаційної палати. Два тижні хлопчик провів у палаті інтенсивної терапії, де лікарі робили для нього все можливе. Ваню виписали через місяць, але кисневе голодування, яке пережила дитина після народження, не минуло безслідно. Через деякий час у медичній карті Ванечки з'явилися діагнози "ДЦП" і "мікроцефалія". 

Про те, що з Анечкою щось не так, мама дізналася, коли їй виповнилось 3 місяці: у дівчинки з’явилася косоокість, дитина стала в’ялою і пасивною. Тоді невролог заспокоїла: мовляв, усі діти різні, треба пройти декілька курсів масажу, і все зміниться. Проте змін не було. Згідно із висновками лікарів, дівчинка була здоровою. 

Вікторія 12 років бореться з важкою недугою. Вона народилася з перинатальним ураженням центральної нервової системи важкого ступеня і з набряком головного мозку під час стимульованих пологів. Змалечку вся родина старалася поставити дівчинку на ноги. У восьмимісячному віці в Київському інституті нейрохірургії їй провели шунтування, курс клітинної терапії, вливання стовбурових клітин у спинний мозок; дівчинка вже пройшла неодноразові курси дельфінотерапії, іпотерапії та безперервні курси масажів. Також дитина лікувалася в Італії, в клініці нейрохірургії, де їй зробили повне обстеження та дві операції на подовження сухожилків.