Через чотири місяці після народження Богдана у важкому стані госпіталізували в "ОХМАТДИТ", у відділення інтенсивної терапії хронічних захворювань. Діагноз хлопчика: хвороба нирок 5-го ступеня, двосторонній гідронефроз, вроджена аномалія розвитку сечової системи. Пізніше лікарі поставили ще один неврологічний діагноз, який, як згодом виявилося, був знятий. Майже чотири місяці Богдан провів у лікарні.

Це болюча тема, але я вирішила розповісти, тому зараз наша сім'я опинилася в тяжкому положенні. За шість років лікування дитини, ми вичерпали всі свої матеріальні ресурси та просимо Всіх небайдужих людей допомогти нашій донечці навчиться ходити й побачити справжнє дитинство без лікарень і болю. Скажу коротко: пологи були вкрай важкими, під загрозою було життя не тільки дитини, але і моє. Маргаритка народилася на терміні 32 тижнів, зі страшною гіпоксією. Як підсумок – гідроцефалія, набряк головного мозку, пневмонія, ДЦП.

Красива дівчина біжить по берегу моря. Її каштанове волосся розвивається на вітру. Назустріч їй біжить маленька усміхнена дівчинка з радісним криком: "Мама!"... І тут Надя прокидається. Цей сон сниться Бояр Надії з серпня 2016 року. Саме тоді, їй поставили страшний діагноз – гострий Т-клітинний лейкоз. Із тих пір її мрія – сім'я, діти, спокійне життя є тільки у снах. З моменту захворювання вже пройдено весь складний курс хіміотерапії, кожен крок давався дуже нелегко, з тяжкими наслідками, в основному зі значним перевищенням бластів і гепатитом печінки.

Орфанний. Страшне слово для батьків. Орфанний – означає "рідкісний". Орфанне захворювання – захворювання, яке звалює 5 людей на 10 000 населення. Орфанне захворювання – захворювання, яке або має дороге лікування, або не має лікування взагалі… Перед Вами – Ященко Даниїл, орфанний. У Дані – м’язова дистрофія Дюшена – генетичне, виключно чоловіче захворювання. В Україні тривалість Даніного життя – 20 років…

Хлопчик стоїть у черзі МОЗу на сплату закордонного лікування. Але гроші на цю програму виділили лише на папері. Дочекатися всіх бюрократичних процедур Давид практично не мав шансів. Тому й вирішили збирати хоча б частину коштів, аби вилетіти до Туреччини і розпочати лікування якомога швидше. Грошей, які переказали для маленького Давида, достатньо, аби турецькі лікарі прийняли хлопчика вже зараз і він отримав шанс жити та дочекався, коли МОЗ перерахує решту суми на лікування.

Три роки тому в тілі Каролінки поселилась пухлина, яка вразила її жіночі органи. Дякуючи підтримці УББ, дівчинка успішно пройшла у Франції необхідну брахітерапію. Таке місцеве опромінення великою дозою ізотопів після вшивання спеціальних провідників в Україні не проводиться. Однак, на жаль, останнє обстеження виявило нову пухлину – на сечовому міхурі. Її потрібно терміново видалити та ще раз провести брахітерапію. Знову українські лікарі погоджуються, що ці процедури можуть провести тільки їх французькі колеги. Знову Кароліна чекає на рятівне лікування. Родина дівчинки, волонтери і в Україні, і у Франції роблять усе можливе, але без вашої підтримки їм не впоратися.

Станом на 17.02.2017 року нам стало відомо, що МОЗ України оплатив операцію з ТКМ для Матвійчика. Кошти, які ми збирали на УББ, будуть використані на післяопераційне лікування хлопчика. Детальнішу інформацію розміщено в блозі проекту. 

Згорнувшись клубочком, він щосили намагається затулити вуха: мусульманський намаз у Стамбулі чутно всюди, навіть в лікарні, де від раку крові лікується маленький хлопчик з України. 6-річний Матвійко Скідан з мамою в Туреччині від жовтня.

Ігорю Лободі наприкінці березня виповнилося тринадцять років. На перший погляд, він виглядає звичайним хлопчиком. Але водночас він розвинутий не більш, як на п’ять років. Це результат епілептичних нападів. За кожен рух, кожен крок та кожну реакцію він змагається змалечку. Півторамісячному хлопчику зробили щеплення від гепатиту B. На наступний день – крововилив та реанімація. Почалися дивні напади.

Дошкільнята зазвичай не надто переймаються власною зовнішністю. Ось коли дівчинка стане рази в два-три старшою, прийде час для того, щоб годинами простоювати перед дзеркалом у роздумах про власну шкіру, очі, волосся. Дашеньці Кондюк ще в 4 роки довелося дізнатися, що бути не схожою на інших у цьому світі непросто.

Здавалося, ще пару років тому багато хто, навіть серед освічених людей, ніколи й не чув про діагноз муковісцидоз або вважав цих хворих приреченими. Проте з цим можна жити. Ці люди не стають немічними інвалідами, і здатні прожити довге, повноцінне життя. Звичайно ж, це захворювання ставить свої рамки життя: постійні інгаляції, щоденний прийом величезної кількості медикаментів і вічне питання для сім'ї: чи вистачить на ці всі ліки зарплати звичайної людини?