Наявність ноутбука, смартфона та доступного інтернету вже ні в кого не викликає здивування. Новітні технології розвиваються дуже швидко, а програмувати може навчитися навіть дитина. Але чи всі мають можливість придбати власний ноутбук та, навіть, отримати ІТ освіту? Особливо це стосується молоді з категорії ризику – випускників інтернатів, сиріт та дітей з багатодітних сімей.

Кожен маленький крок до мрії – насправді дуже великий крок! Юнацька капела бандуристів "Авангард-folk" з Ямпільської дитячої музичної школи мріє рости і розвиватися, підкорювати своєю музикою цілий світ та показувати всім, яка вона красива – українська пісня та українська бандура. Для цього вже зроблено дуже багато кроків: учні їздять на конкурси і гастролі по всій країні та за її межі, завойовують перші місця на всіх рівнях... І мріють про нові бандури, бо зі старих вони виросли і фізично, і музично!

Донедавна незрячі діти могли здобувати освіту винятково в умовах спецінтернатів, яких в Україні нараховується всього 4 (Львів, Київ, Одеса, Харків). У 2011 р. Львівський обласний осередок ВГО "Українська спілка інвалідів – УСІ" вперше організовав інклюзивне навчання сліпонародженої дитини поза межами спеціальної школи-інтернату.

Інноваційний проект від Української Біржі Благодійності, LINGVA SKILLS та Українського Інституту Майбутнього, який дозволить запустити ефективний механізм безкоштовного вивчення української мови для всіх охочих вдосконалити рівень володіння українською мовою, передусім для державних службовців, викладачів, російськомовних громадян України, в тому числі для переселенців та тих, хто знаходиться на окупованих територіях. 

Владу 32. У нього порушення зору, проблеми зі слухом, сколіоз, заїкання, інвалідність II групи. Влад закінчив 9 класів школи-інтернату. Минуло 10 років. З 2006 року він не вчився і не міг влаштуватися на роботу. Не було такої можливості. У 2017 він став студентом Творчої майстерні "ТАК". Відтоді Влад найстаранніший студент майстерні. Навчився шити, робити іграшки з фетру. Влад готовий братися за будь-яку роботу і готовий до будь-яких звершень. Коли Влад продавав вироби студентів майстерні на одному із заходів "Кураж Базару", він отримав першу зарплатню. Полагодив у квартирі крани і купив мамі сумку. В той момент мама не змогла стримати сліз. 

Колись було 38 папуг, 39 = 2 (хоча вийшло 3), а зараз 40 = щастя. Сорок це щастя:) Я думала над тим, чому присвятити цей збір і зрозуміла, що рівності і щастю. Це унікальний простір. Інклюзивність. Я дуже хочу, щоб улюдей з інвалідністю з часом була робота, свої інтереси і своє життя. Таке саме. Як у нас з вами. Я пишу і плачу, це щось між щастям, що я можу все робити сама і болем, що комусь треба набагато більше зусиль. Цілий Всесвіт віри та підтримки. Майстерня потрібна щоб вони малювали, майстрували, шили, спілкувалися і навчалися.

Зібрали дитину до школи заздалегідь чи ще не встигли за щоденними клопотами? Так чи інакше, ви уявляєте, як багато всього потрібно: і новий одяг із взуттям (не забути про фізкультуру!), і зручний рюкзак, і канцелярка, і стрічечки-бантики, бо ж як дівчинці без них?.. Мамам наших підопічних, які від самого народження борються із важкою хворобою, особливо важко. Усі кошти йдуть на оплату лікування, ці витрати постійні й не лишають жодної можливості на заощадження. Але ж так хочеться, щоб дитина і мала усе необхідне для навчання, і виглядала би гарно, була б рівною із дітьми поруч! Допоможеш нашим особливим матусям зі шкільними клопотами? 

Розіграш подарунків завершано. Список переможців у блозі проекту. Допоможіть діткам з синдромом Дауна натиснувши кнопку "Підтримати" 

Ледь не щодня в Україні народжується 1 дитина із синдромом Дауна. Майже 100 дітей із синдромом Дауна щомісяця відвідує Центр раннього розвитку Всеукраїнської благодійної організації "Даун Синдром". За 15 років існування фонд залишається єдиним в Україні, хто працює з такими дітьми настільки масштабно, системно та професійно. За час діяльності Центру вдалось підтримати більше, ніж 1 000 сімей із всієї України, зберегти в них радість та спокій, дати надію на нове майбутнє їхніх дітей.

Життя наосліп, яке воно? Наші підопічні знають, а їх батьки і викладачі намагаються зрозуміти і допомогти цим діткам адаптуватися в світі зрячих. Мами своїми силами створили громадську організацію "Дотик" і всіляко розвивають своїх дітлахів. Розвиток незрячих діток, навчання музиці, грі на музичних інструментах має величезне, а для деяких – першочергове значення в житті.

Привіт! Я – Оля Руднєва, і 2 квітня у мене День народження. Вже 15 років я працюю в благодійності, у мене найкраща робота на землі, і я дуже щаслива дівчинка. Останні 8 років я відмовляюся від подарунків, щоб врятувати чиєсь життя. Цього року я вирішила зробити перерву, і замість надскладних завдань із порятунку світу попросити моїх друзів і знайомих зібрати гроші на комп'ютер для моєї подруги Уляни Пчолкіної.