Незабаром настане літо – пора відпочинку та позитивних емоцій. Саме у цей період року дітвора має шкільні літні канікули, під час яких досхочу плаває у морі чи загоряє на пляжі, або ж ходить з батьками в гори. Літо – це радість, веселощі та пікніки. Чи не так? А як же в цей час бути дітям, які обділені батьківською любов’ю, турботою та підтримкою? Куди у цей час подітися хлопчикам та дівчаткам у яких немає великої люблячої родини, або у яких сім’я асоціюється з алкоголем, наркотиками, побоями, образами? Кожен їх день – це суцільна сіра буденність. Звичайно, ми намагаємося додати барв у життя наших підопічних. Організовуємо пізнавальні екскурсії, пікніки, інколи вдається піти у кіно чи театр на виставу. 

Олександр Педан, лідер спортивного руху "ДжуніорЗ", хоче, аби кожна дитина навіть у лікарні мала можливість займатися спортом. Адже є діти, які роками вимушені перебувати в стаціонарі. Навіть хворим дітям потрібна рухова активність. Петанк – один з небагатьох видів спорту, яким можна займатись при різних хворобах. І що дуже важливо: на будь-якій поверхні. Під час гри в петанк задіяні всі види м’язів, він розвиває моторику, координацію. 

Чи замислювалися ви, що відчуває підліток, який опинився у дорослому житті, а поряд немає ні рідної людини, ні наставника, який залишився в інтернаті? А якщо цей підліток – людина з особливостями розвитку? Кожен рік зі спецінтернатів України випускаються сотні юнаків та дівчат. Їх подальше життя залежить, в основному, від того багажу знань та вмінь, які вони встигли отримати у державних закладах.

UPD: оскільки кошти по цьому проекту до моменту від'їзду дітей на відпочинок зібрати не вдалося, ОД вирішив організувати літній табір на умовах післяоплати. Тижнева подорож уже закінчилася, діти повернулися з Карпат, проте тепер потрібно зібрати кошти, аби оплатити сві витрати. Детальніша інформація у блозі проекту та рубриці "Документація". 

Минулого року, завдяки вашій підтримці, нам вдалося організувати та провести літній спортивно-відпочинковий табір, який подарував дітлахам безліч незабутніх емоцій та вражень. Це були неймовірні та найщасливіші миті в їхньому непростому житті. Ми віримо, що і цих канікул літня казка матиме своє продовження. Підтримайте нас! Подаруйте сиротам відпочинок, на який вони заслужили! 

У жовтні 2018 Кураж Базар, Іван Дорн та лейбл Masterskaya запустили добру акцію підтримки музичних шкіл України. Завдяки флешмобу #детибезинструментов, підтримці відомих музикантів та 15 000 гостей, що відвідали День Народження Кураж Базару, вже було зібрано 341 121 грн. За ці кошти придбали інструменти для Золотоніської музичної школи, що постраждала від пожежі, та фортепіано для 9-річної незрячої піаністки Віри.

Гра у футбол корисна для дітей з особливостями розвитку з фізичної точки зору, адже покращує пам’ять і координацію і водночас допомагає їм соціалізуватися у команді. У перспективі учасники клубу можуть увійти до Національної збірної України і взяти участь у Спеціальних Олімпійських Іграх, де футбол входить у п'ятірку найпопулярніших видів спорту. Так, цьогоріч українські футболістки стали першими серед 25 жіночих футбольних команд з усього світу на Спеціальній Олімпіаді в Арабських Еміратах. І ми впевнені, що це не остання перемога, а лише додаткова мотивація для появи нових українських команд. 

Що приносило вам радість в дитинстві? Напевно, як і багатьом, – це ігри, купа друзів, забавки на вулиці, гойдалки та інші розваги. Більше за все не хочеться щоб, на перший погляд, така звична дитяча радість оминула наших підопічних, серед них діти-сироти, діти та підлітки з неблагонадійних та кризових сімей. Ці діти мріють грати в теніс і про тенісний стіл, проте він може стати реальністю завдяки вашій небайдужості та пожертві.

Привіт, я – Настя! 30-го травня мені виповнилося 30 років. І у мене є мрія – зібрати 30 000 гривень на добрі справи, щоб залишити слід на багато років, а можливо і десятиліть. Плануючи свій майбутній ювілей, як і більшість, я малювала картинку з барчиком/ рестораном/ альтанкою: столи ломляться від їжі, гучна музика, купа квітів і подарунків, приємні слова від дорогих і близьких мені людей. Обійшлося б мені це приблизно у 30 тис. грн. Але цього року я вирішила, що хочу зробити інакше – так, як не робила ніколи. Залишити гроші не в барі, а подарувати їх тим, хто потребує їх сильніше за мене. 

Моєю класною керівничкою була фізрук. Людміша - так називають її всі учні, а вчителі – Люсею. Кожен день вже не один десяток років вона закохує дітей у спорт.

Привіт, нас звати Катерина та Олександр.

Ми біжимо, щоб діти з аутизмом відчували рівність та здобували нові перемоги, долаючи кілометри марафонів в одному ритмі з усіма.