Мама з татом чекали на народження довгоочікуваної дитини. Родина створила найкращі умови для розвитку синочка. Але хвороба внесла свої корективи. Кирилу зараз три рочки. Цілий рік хлопчик провів із мамою в лікарні у боротьбі з пухлиною. А тепер, можливо, найгірше позаду. Якщо обстеження в Італії підтвердить успішність проведеного лікування. На жаль, в Україні MIBG сканування провести неможливо через відсутність необхідних ізотопів. Вартість у 15 тисяч гривень ніби й не дуже велика, але не після року виснажливих терапій. 

Він вже втомився вести боротьбу із власним тілом... Спочатку – судоми, запаморочення, набір ваги... Потім – параліч кінцівок, і ось уже третій інсульт. Його організм атакує системний червоний вовчак. І боротьба з ним триває вже кілька років. Для 16-річного Артема Гаркавенка витримка і мужність – не порожні слова. Він, старанний хлопець, раніше професійно займався спортом – силовою акробатикою. Та зараз він мріє не про медалі і звершення. Він хоче бодай жити... 

У листопаді 2018 року компанія Київстар разом з Українською Біржею Благодійності започаткувала проект «Дитяча надія», щоб допомагати дітям з хворобами серця та онкологічними захворюваннями, які лікуються в українських лікарнях.

У рамках проекту за напрямом Онкологія 7 травня 2019 допомогу отримало Відділення променевої діагностики Національного інституту раку.

Крихітні тільця, обвиті крапельницями і оточені моніторами, найменші вагою у кількасот грамів. Їхнє життя цілком залежить від апаратів життєзабезпечення, адже часто самостійно не дихають і харчуються лише через зонд. Саме так щодня в реанімації Інституту педіатрії, акушерства і гінекології України свій шанс на повноцінне дитинство виборюють десятки малюків, яким просто не пощастило народитися здоровими. 

Великдень – свято перемоги добра над злом. Так і дітки, які зараз у лікарнях, ведуть боротьбу з підступною хворобою за своє життя. Лікування не переривається на свята, і поїхати додому можуть не всі. Традиційно кожна родина готує Великодній кошик та накриває смачний стіл. У лікарні цього не зробиш, та й турботи дещо інші у родин. Але так хочеться, щоб у ці дні в кожній лікарняній палаті було відчуття Світлого Свята!

Андрійку всього 9 місяців. Це перша і очікувана дитина у подружжя Валентина та Олени Домарацьких, які проживають у Чернігівській області. Але радість від народження сина поступово затьмарили проблеми, пов’язані зі здоров’ям малюка. "Наша радість перетворилася на відчай", – з болем у серці говорить мама хлопчика. У Андрійка рідкісне захворювання – первинний імунодефіцит, що підтверджено генетичним тестуванням. 

Смерть старшої дитини відібрала сенс існування Ольги і Ігоря. І тільки поява довгоочікуваного другого синочка повернула їх до життя. Костя народився зовсім крихіткою, близько кілограма, але з характером спортсмена – весь у тата і маму. З перших днів малюкові довелося боротися, але не за спортивні медалі, а за життя! Майже два місяці на штучній вентиляції легень, операція на кишківнику, порятунок зору у Києві – все це витримав маленький Костик. Малюк відчував, що втрату другого сина батьки просто не переживуть. Костя вижив і продовжує боротися з діагнозом "ДЦП", вириваючи з лап хвороби свою свободу руху. 

Випускник Чернігівського вищого військового авіаційного училища 1965 року випуску, Олександр Михайлович Соловей все своє життя присвятив військовій авіації. У його льотній кар'єрі є і як бойові дії в Афганістані, так і мирне небо нашої батьківщини, де Олександр Михайлович проводив навчання курсантів. За роки служби полковник Соловей виховав і навчив ціле покоління майбутніх льотчиків. Літаючи на дозвукових і надзвукових літаках, Олександр Михайлович мав тривожний досвід різних неполадок і аварійних ситуацій в повітрі, сідав на чисте поле, але жодного разу не залишив кабіну свого літака. На жаль, час, проведений на висоті в кілька кілометрів над землею, не минув безслідно для здоров'я військового льотчика.

Віра – матуся двох чарівних діток: Артемчику п’ять з половиною років, Юлечці – три. Цікава співрозмовниця, чудова господиня та майстриня: любить готувати, випікати тістечка та торти, шиє від постільної білизни до дитячого одягу, вишиває бісером. Любить збирати гриби та ходити з чоловіком на риболовлю. І тільки близькі знають, скільки зусиль докладає жінка, щоб не зламатися… Захворіла Віра, коли вона була вагітна.

Я - мама, райтер, приватний підприємець та марафонка.

Вмію перетворювати маленькі кроки на великі відстані. Мрію побачити, як наші маленькі донації перетворюються на велику і необхідну допомогу діткам, які її потребують.