Знайомтеся, це Ліда. В її житті було багато чого, зокрема і зрада близької людини, коли дізнавшись про вагітність зовсім ще юної Ліди, "коханий" залишив її один на один із проблемами. Новонароджену дівчинку виховувала Ліда і її батьки. Поступово життя налагоджувалося, Ліда вийшла заміж. Щасливі батьки чекали народження другої дитини, коли дівчина відчула себе погано. Слабкість, кашель, температура. Ліда зверталася до лікарів, але ті все списували на вагітність і "обіцяли", що після пологів все мине.

Любов Михайлівна все своє життя працює. Вона виросла у багатодітній родині. ЇЇ батьки виховували шестеро дітей, Люба була другою дитиною. Працювали тоді важко: тато трактористом, а мама – у городній бригаді. Люба вчилась на "відмінно", але коштів у родині не вистачало на навчання, і після закінчення школи дівчина пішла на курси кухарів у місті Корець. Закінчила їх і все життя пропрацювала помічником кухаря. "Дуже шкодую, – говорить жінка, – що не має у мене освіти". А потім вийшла заміж і народила двох діток: спочатку сина, потім донечку. Діти виросли, покинули батьківську оселю, поїхавши на навчання, пізніше створили свої сім'ї. 

Віці всього 5 років. Захворіла дівчинка наприкінці 2018 року. У неї почала боліти нога. Мама з донькою звернулися до лікарні за місцем проживання, лікар виписав мазь. Болі у ніжці припинились. Але через деякий час повернулися. Знову ніжку мазали маззю і знову болі пройшли. Коли вже в третій раз мама з дочкою звернулися в лікарню, дівчинку направили на рентген. На знімку показало просвітлення у кістці. Віці поставили діагноз під питанням "фіброзна дисплазія" і направили у Лисичанськ у дитячу обласну лікарню. По приїзду в Лисичанськ лікар оглянув дитину і сказав приїхати через півроку, мовляв, може, саме минеться. А через два тижні знову з'явився біль у нозі, і мама з Вікою знову зібралися і поїхали в Лисичанськ. 

У листопаді 2018 року компанія Київстар разом з Українською Біржею Благодійності започаткувала проект «Дитяча надія», щоб допомагати дітям з хворобами серця та онкологічними захворюваннями, які лікуються в українських лікарнях.

Коли Артему було всього два роки, його мама померла, а тато відмовився від батьківських обов'язків. І мамою, і татом для хлопчика стала бабуся. Попри негаразди, Артем пішов у школу, ріс кмітливим і веселим. Але одного дня на канікулах усе змінилося. Кволість, сонливість, відсутність інтересу до улюблених занять – такими стали дні Артема. Виявилося, що так впливає пухлина головного мозку. І тепер хлопчик бореться за своє життя. 

Галина Степанівна все життя працювала бухгалтером. Народившись в селі Вовкошів Рівненського району в багатодітній родині, дитинство своє провела в поширеній на той час бідності. Її батько із матусею вже давно полишили цей світ. Згодом Галина закінчила професійне училище у Рівному та вийшла заміж. ЇЇ чоловік працював агроном і постійно переїжджав. Тож і Галина Степанівна слідувала за ним. "Де чоловік, там і дружина", – розмірковувала тоді жінка. Та на жаль, чоловік пішов з життя уже в 58 років. Два роки тому Галина Степанівна потрапила до лікарні.

Міша Ніколаєнко з Сумської області за свої сім років прийняв антибіотиків та інших таблеток більше, ніж інша людина за все життя. А все тому, що народився Міша з рідкісним захворюванням, яке позбавило його імунітету. Будь-який вірус або інфекція "чіпляється" до Міші моментально і лікується потім довго і важко. Чим він тільки не хворів за ці роки. Ліки, уколи, крапельниці, а іноді й операції – постійні супутники його дитинства, нерозривно пов'язаного з лікарнями. Ось і в жовтні минулого року хлопчина знову опинився у дитячому відділенні, тепер уже з лімфоденітом. Лікарі оперували лімфовузол.

Оксана – мама 4 річної донечки та кохана дружина. Ще донедавна в її житті все було добре, але у лютому 2018 року із нею трапилася біда. У дівчини відняло ноги і донині лікарі не можуть знайти причини її захворювання. У клініці NODUS беруться зробити обстеження, щоб зрозуміти чи є шанс встати з візка! Але сума, котру необхідно оплатити за це величезна і сім’я не може її оплатити.

Віка – добра, щира дівчинка. У лютому їй виповниться десять років. Старша донечка, вона завжди була особливою дитиною в сім'ї Косенкових. У віці двох років у дівчинки почав розвиватися аутизм.
Відновлення таких діток вимагає особливих сил, терпіння і величезних фінансових вкладень. Регулярні масажі, басейн, лікування в спеціалізованих установах. Логопед, дефектолог, АВА-терапія, іпотерапія, медикаментозна терапія – і в результаті Віка пішла в школу нарівні зі здоровими дітками!

Віталій народився хворобливою дитиною. Відразу після пологів малюка забрали до реанімаційного відділення новонароджених Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ" через вроджені вади серця. Після виписки додому через певний час у маленького Віталіка почали проявлятися проблеми з оченятами: вони бігали та не реагували на предмети. Лікарі встановили малюкові невтішний діагноз – катаракта обох очей.