Максим любить поганяти, пограти в ігри, поскладати конструктори. Хлопець мріє стати машиністом потягу і мандрувати по світу. Тож він із задоволенням пішов до школи, щоб здобувати нові знання. Але постійні проблеми з очима, що проявилися через рік після народження, не давали радіти життю на повну. Шість років (!) хлопчику лікували то одну, то іншу хворобу – і лише зараз виявили пухлину головного мозку.

Андрійку Мельнику два рочки. Він не знає, що таке бути здоровою дитиною. Від народження малюк часто хворів на ГРВІ та ангіни. А потім із малечею траплялись зовсім дивні речі. У віці півтора року він перестав говорити та повторювати слова, перестав гратися з сестричкою, реагувати на своє ім’я, коли його кликали батьки. Хлопчик почав складати іграшки в рядок, у нього пропав зоровий контакт з навколишнім світом. Занепокоєні батьки звернулися до лікаря... 

У липні Вові Табунщику виповнилося 10 років. Він активний і допитливий хлопчик, дуже любить бігати і стрибати. А захворів він, як і всі онкодіти, несподівано. "Восени 2017 року в сина почали дуже боліти плечі, ми, звичайно, списували все на рюкзак і почали класти менше книг до школи", – розповідає мама Вови. "Але це не вирішило проблему, біль не зник". 

Все почалося із, начебто, звичайної планової проби Манту. Реакція організму Інни Драгун викликала у лікарів занепокоєння. У Запорізькому протитуберкульозному диспансері було терміново розпочато лікування. Щоденний прийом величезної кількості препаратів викликав сильну нудоту, страшенно боліли ноги. Інночка, завжди активна і життєрадісна, не впадала у відчай, навіть коли від неї відвернулися шкільні товариші, бо думали, що у неї туберкульоз.

Скільки коштує життя передчасно народженої дитини? Скільки взагалі коштує життя дитини? Воно безцінне! Але повністю залежить від матеріального забезпечення лікарні. Адже виходжування дітей, які народились завчасно, повністю залежить від апаратів. Цей проект спрямований на порятунок маленьких пацієнтів Маріупольського "МТМО здоров’я дитини та жінки", а саме на закупівлю пульсоксиметра та шприцевого насоса. Без них спасіння дітей просто неможливе! Будь ласка, допоможіть лікарям рятувати дітей! 

У листопаді 2018 року компанія Київстар разом з Українською Біржею Благодійності започаткувала проект «Дитяча надія», щоб допомагати дітям з хворобами серця та онкологічними захворюваннями, які лікуються в українських лікарнях.

У рамках проекту за напрямом Онкологія 19 серпня 2019 року допомогу отримало Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр».

У кожного з нас є своя мрія. Єві всього трохи більше чотирьох із половиною років. Найбільша мрія цієї маленької дівчинки – добре бачити. Так вийшло, що з перших днів свого народження дівчинці життя дається непросто. Під час народження у неї діагностували водянку плода, ймовірно, через внутрішньоутробну інфекцію. Новонароджену Єву тоді помістили у відділення інтенсивної терапії, де вона провела 18 днів, 7 з яких на штучній вентиляції легенів. 

У листопаді 2018 року компанія "Київстар" разом з Українською Біржею Благодійності започаткувала проект "Дитяча надія", щоб допомагати дітям з хворобами серця та онкологічними захворюваннями, які лікуються в українських лікарнях. У рамках проекту за напрямом Кардіологія 20 серпня 2019 року допомогу отримала Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ". 

"Привіт! Я Андрій, мені 36, я одружений і живу в м. Кременчук Полтавської області. У мене муковісцидоз", –  за цими простими словами є щось неймовірне, адже в усій Україні людей із таким діагнозом, старших 30-ти – одиниці. "Живу активно, наскільки це дозволяє хвороба. Про багатьох своїх захопленнях зараз говорю в минулому часі: любив футбол, захоплювався легкою атлетикою, риболовлею, туризмом...". Останній рік видався дуже важким, попри всі старання, стан Андрія значно погіршився.

Попри свій малий вік, Сонечка Збара встигла побачити вже дуже багато болю. У віці майже 5 років у дитини було діагностовано рак крові. Захворювання надовго вирвало зі звичного життя дівчинку та її маму. Майже рік Сонечка з мамою Юлею жили в Дніпропетровській ОДКЛ. Важкі блоки хіміотерапії, як і виснажливі сеанси променевої терапії, вже давно позаду, але лікування ще далеко не закінчено. При лікуванні лейкозу практично завжди виникають ускладнення, викликані вживаними препаратами. І ситуація з Сонею не є винятком.