У цьому тексті не буде жодної літери про політику чи новини! Проте будуть слова великої вдячності всім чуйним та щедрим людям, котрі вже три роки поспіль підтримують нашу благодійну акцію допомоги дітям-сиротам Маріуполя! Завдяки кожній копійці Вашої допомоги більше 500 маріупольських дітей-сиріт протягом останніх трьох років отримали святкові подарунки під ялинку. У них було справжнє новорічне диво. Очі та посмішки цих малюків неможливо забути. І за це низький уклін кожному небайдужому донору: як відкритому, так і тому, хто вирішив залишитися неназваним. І ось, уже вчетверте ми закликаємо вас перетворитися на добрих Святих Миколаїв, Дідів Морозів та чарівних фей, для яких не існує чужих дітей! 

Шановні донори! Є битви, які не можна ані виграти, ані закінчити; доводиться боротися постійно, день за днем. Ці битви виснажують батьків і часом позбавляють сил. Усім, хто зіткнувся із проблемою дитячої інвалідності, знайоме почуття страху і безпорадності перед горем. Але кожен день у сім'ях, де ростуть діти-інваліди, попри труднощі, мами і тати здійснюють свій батьківський подвиг. І вони заслуговують на велику повагу і захоплення, тому що не тільки приймають своїх дітей такими, якими вони є, але і часто намагаються показати людям, що такі діти – це також щастя.

Різдво – час справжніх чудес і здійснення заповітних бажань! 9-10 грудня на арт-заводі "Платформа" пройде найчарівніша барахолка року – Різдвяний Кураж Базар. Будемо продавати і купувати подарунки, пити глінтвейн і їсти смажений маршмеллоу, вибирати ялинку на ялинковому базарі, танцювати під різдвяні пісні та обмінюватися привітаннями. І головне - допомагати діткам! Мета збору коштів під час Кураж Базару – закупити 2 вакуумні системи, 2 датчики пульсоксиметрії, 2 тонометри, 2 електронні ваги для Іршавської районної лікарні, 10 колб зволожувачів для Івано-Франківського Обласного перинатального центру та 3 матрасики з підігрівом для Бердянського територіального медичного об’єднання.

Чи потрібно вчитися читати, якщо дитина ніколи не піде до школи? Чи шукати спосіб посадити дитину, м’язи якої не здатні втримати тіло самостійно? Чи потрібна яскрава постіль з дитячим принтом, якщо дитина незряча? Коли дитину визнають важко хворою, чи перестає вона бути дитиною? Ставити ці питання потрібно, і робити це не соромно. Обдумати самому. Ти стаєш сильнішим, приймаючи життя в усій повноті. У своїй свідомості дозволь невиліковно хворим дітям бути дітьми. У реальному часі допоможи їм бути дітьми.

Батьки хворих дітей, мабуть, наймужніші в світі. Вони весь свій час присвячують своїй малечі, допомагають їм чим можуть, віддають усі свої сили, любов і тепло свого серця. Проте після нескінчених поїздок до лікарень, черг за медикаментами та молитов за здоров’я найдорожчого в світі сина чи доньки часом просто не лишається можливості подарувати малечі справжнє дитяче щастя.

"Нашій єдиній донечці Катрусі - п'ять з половиною рочків. Ми наполегливо боремося з важким діагнозом - ДЦП, спастичний тетрапарез. Катюша активно росте. На сьогоднішній день виникла проблема з коляскою для її прогулянок, оскільки стара, якою ми користувалися з двох років, стала тісною.