Дорогі донори, ви вже надавали допомогу Кирилові Іваненко, який народився в Дебальцеве в серпні 2014 року, коли там йшли запеклі бої, що супроводжувалися загибеллю мирного населення. Страх і жах, які за той час пережила мама Кирюши, негативно позначилися на пологовій діяльності і мали катастрофічні наслідки для малюка. При появі на світ, Кирюша переніс кисневе голодування головного мозку, що спричинило серйозні церебральні порушення, ураження мозочка. Пізніше йому діагностували ДЦП, тетрапарез, психо-мовну і психо-моторну затримку розвитку, атиповий аутизм. 

Кирило Тітов уже отримував підтримку і допомогу від вас, дорогі донори! Хоча йому всього 7 років, він – мужній борець, сильний і цілеспрямований! Від самого народження він відчайдушно бореться зі своєю хворобою і не готовий дати їй жодного шансу на перемогу. Адже у Кирила є одна велика мрія – танцювати і, попри біль, він наполегливо йде до неї. Хлопчик з'явився на світ з вагою всього 1 200 г і зростом 37 см та діагнозом "недоношеність 4 ст., анемія, гідроцефалія, ВШК" і потрапив у дитячу реанімацію. Три місяці Кирюша балансував між життям і смертю.

Шановні донори, ви вже допомагали Ярославові боротися з хворобою – кіфосколіозом IV ступеня. Завдяки надзвичайним зусиллям багатьох людей вдалося зібрати кошти на операцію зі встановлення металевої конструкції на хребет. Це було життєво необхідно, дуга хребта стискала серце хлопця та здавлювала легені, йому дуже важко було дихати, він відчував постійний біль у спині. Без встановлення металевої конструкції його життя трималося майже на волосині. Операція виправила стан хребта Ярослава, тепер внутрішні органи не затиснуті дугою хребта і можуть функціонувати нормально, припинилися судоми. І дуже хотілося б порадіти за хлопця, але… Наразі сталося непередбачене – новий біль і нові страждання, яких ані він, ані його родина не очікували. 

Сашку Барді зараз 16 років. Він гарний, розумний хлопець, який добре навчається у 9 класі та має багато друзів. У нього хороша пам'ять, він добре розмовляє. Але його тіло сковує хвороба, яка не дає йому вільно рухатися, ходити і бути здоровим. Хлопець самостійно не сідає, не стоїть, руки та ноги не слухаються його. Діагноз Сашка – ДЦП. Ця страшна хвороба вразила хлопця відразу, як тільки він з'явився на світ. Сашко народився передчасно, на 31-му тижні, в асфіксії, з жахливими наслідками якої родина мужньо бореться вже довгих 16 років. 

UPD: МОЗ України виділив кошти на лікування Ясміни в Італії, тому ми зупинили збір на сайті. Детальніша інформація у блозі проекту та в рубриці "Документація". Дякуємо всім, хто підтримав дівчинку!

Крихітці Ясміні ще немає і двох рочків, але вона вже третину свого життя провела у лікарнях. Вона вже пройшла безліч досліджень – пункції, біопсії, змінила п’ять медичних установ, перенесла декілька операцій та хіміотерапію. Зараз їй необхідна ще одна хіміотерапія та трансплантація кісткового мозку за кордоном, яка коштує 125 000 євро. З серпня 2018 року батьки відчайдушно борються за життя своєї донечки Ясочки.

Дорогі донори! У родині Ніколова сталося одночасно відразу два нещастя. Син Ірини Сашко, її доросла особлива дитина з інвалідністю, 20 грудня минулого року потрапив у реанімацію з набряком мозку. А за день до цього чоловікові Ірини Ігорю поставили страшний діагноз: злоякісне утворення середостіння. Жінка в розпачі. Усе життя вона боролася за життя сина, тепер їй потрібно рятувати і чоловіка. 

У серпні 2014 року в м Світлодарськ Донецької області йшли бойові дії. Обстановка була напружена. Мама Кирила, Юлія, жила в постійному страху, її звичне життя руйнувалося прямо на очах. Тривожно засинаючи ввечері, вона не знала, що чекати завтра, і чи настане це "завтра"... Коли у неї почалися пологи, місто обстрілювали. Все це мало катастрофічні наслідки. Пологова діяльність була слабка, лікарі змушені були зробити кесарів розтин. За цей час малюк переніс кисневе голодування головного мозку, що спричинило серйозні церебральні порушення, ураження мозочка. Пізніше Кирилкові діагностували ДЦП, атактичну форму, тетрапарез, психомовну і психомоторну затримку розвитку, атиповий аутизм.

У зв'язку з недостатнім фінансуванням і важким матеріальним становищем відділення нейрохірургії Одеської обласної клінічної лікарні гостро потребує допомоги. Щорічно відділення нейрохірургії ООКБ приймає 1 200-1 300 пацієнтів і займається питаннями медикаментозного і оперативного лікування захворювань нервової системи, включаючи головний мозок, спинний мозок і периферичну нервову систему. Нейрохірурги проводять близько 600 операцій на рік. На жаль, кошти, що виділяє держава, не дозволяють покрити навіть найнеобхідніші потреби для обслуговування такої кількості пацієнтів.

Ви вже знайомі з Богданчиком Димитровим. Йому зараз 5 років. Вже три роки, як він бореться з наслідками утоплення. Нагадаємо: коли йому був один рік і три місяці, він впав у глибоку яму з водою. Коли дитину дістали, він не дихав. До приїзду "швидкої" і по дорозі в лікарню у нього двічі зупинялося серце. Після другої зупинки лікарі констатували: клінічна смерть (12 хвилин), мозок мертвий, кома, шансів на життя немає. Але Богдан залишився живим.

Дорогі Донори, ви вже надавали підтримку Валерії Малишко. На жаль, дівчині допомога потрібна на постійній основі. "Лікарня-дім-лікарня" – це та реальність, в якій змушена знаходитись молода дівчина. Її діагноз – вроджений глибокий дефіцит Х-фактору згортання крові, іншими словами – гемофілія. Хвороба, при якій часто виникають тривалі неконтрольовані кровотечі, що представляють загрозу для життя. На цю недугу в основному страждають чоловіки, але у Лєри рідкісна "дівоча" форма, вона є єдиною в Україні пацієнткою з таким діагнозом.