ДЦП, рак, глухота... Це все діагнози однієї маленької дівчинки – 6-річної Аліси, яка бореться за своє життя з дня у день разом зі своєю мамою. Діагнози приходили один за одним, не даючи сім'ї перепочити ні на секунду. Але найбільш шокуючим став діагноз "двостороння нейросенсорна глухота 4 ступеня". Наш проект спрямований на збір коштів для закупівлі слухових апаратів. Це те, що зараз особливо важливо для маленької дівчинки, адже завдяки ним вона почне чути, а значить – стане ближче до одужання. 

За свої 14 років Ліза пройшла понад 60 курсів лікування в реабілітаційних центрах і санаторіях. В 2014 році їй зробили операцію за методом Ульзібата. Зараз Ліза ходить самостійно, в неї вкорочені праві кінцівки, порушена рухова функція правої руки, повністю відсутня дрібна моторика правої кисті. Мама робить усе можливе, щоб Ліза стала здоровою. 

Одинадцять років назад в родині Кравченко народилась їх перша донька – Софія. Молоді батьки були дуже щасливі, але зовсім не довго. Діагноз – вроджений сколіоз вони почули від лікарів вже на першому місяці життя доньки. Розгубленість, страх та відчай стали постійними супутниками молодих батьків. Виявилося, що для такого діагнозу і такої маленької дитинки немає лікування, тільки профілактичні заходи. Батьки Софійки виконували всі рекомендації лікарів: масажі, басейн, гімнастика для немовлят, але сколіоз лише продовжував прогресувати. Лікарі розводили руками: "Рідкісний випадок, будемо спостерігати". Але спостерігання не лікує!

Маленькій Ніці поставили діагноз "ДЦП" на перших днях її життя. Ще до народження дівчинки мамі Лесі радили, щоб вона відмовилася від дитини через велику ймовірність такого діагнозу. "Але як можна відмовитися від своєї кровинки?", – лише це питання виникало в голові. 4 травня 2016 року Ніка народилася на цей світ. Її ім'я символізує перемогу, і з цього ж першого дня вони почали боротьбу… Реанімація, інтенсивне виходжування, планова госпіталізація, масажі, заняття в басейні, з логопедом, іпотерапія, знову реабілітації... Здавалося, всьому цьому немає кінця, але опускати руки не можна, і яка ж радість і щастя наповнює душу, коли перемога дає про себе знати! 

Даня Бачишев – юний переселенець з Донецької області. Йому 17 років. Важке генетичне захворювання – міопатія Дюшенна, важка форма – продовжує вбивати нашого хлопчика! Даня – світлий і мужній хлопець. У 2017 році він закінчив із відзнакою 9 класів, отримав червоний атестат. Продовжив навчання в 10 класі так само успішно. При тому, що страшне генетичне захворювання зробило його повністю нерухомим ще у дев'ять рокiв і кожний день душило. У Дані було дуже багато планів на майбутнє, попри всі прогнози лікарів, пов'язані з його страшним генетичним захворюванням. Наш хлопчик завжди був допитливим, він любить життя, любить людей і все живе, попри всі труднощі і випробування долі. Взагалi Даня – великий оптиміст, і до життя завжди ставиться по-філософськи. 

Для Маргарити бинти – невід'ємна частина життя. І не просто бинти, а спеціальні, які не пошкодять її крихку шкіру. "Це ж яка має бути шкіра, щоб її пошкодили бинти?", – подумаєте ви. Відповідь: це шкіра метелика. У нашої дівчинки бульозний епідермоліз, і з цією хворобою їй жити все життя, тому що вона невиліковна. Основною ознакою цього захворювання є дуже тендітна шкіра, яка руйнується від будь-якого дотику, іноді від найніжнішого. Тому люди з таким діагнозом потребують постійних перев'язок, купи медикаментів та особливих умов життя. Найгірше, що це все коштує в середньому п'ять середніх київських зарплат на місяць, і це мінімум... 

Вперше, почувши словосполученyя "дитина-метелик", уявляєш собі безтурботних комашок поміж квітів та радість дитинства, яке позбавлене гірких розчарувань і тривог. Між тим, життя дітей із синдромом "метелика" зовсім не схоже ні на казку, ні на ідеальну картинку. За мрійливим терміном ховається бульозний епідермоліз – дуже рідкісне спадкове захворювання, яке характеризується утворенням пухирів на шкірі та слизових. При найменших травмах злазить шкіра. Біль, який дитина при цьому відчуває, складно уявити. 

"Лікарка, яка приймала пологи, зразу мені сказала: "Відмовся, нормального не буде нічого, народиш собі потім здорову дитину...". Та як можна відмовитися від своєї кровинки?!", – ділиться своєю історією мама Леся. у 2016 році вона народила чудову дівчинку Ніку, але через подвійне обвиття пуповиною маля отримало сумний і страшний діагноз – ДЦП.

Уявіть собі гарну 16-річну дівчинку. Вона любить творчість – захоплюється фотографією, відео монтажем, малює, мріє, веде свою сторінку в Інстаграмі... Любить спілкуватися з однолітками (більше онлайн, напевно), і очі у неї великі і красиві... Знайомтеся, це Аня, і її називають "метеликом". Але ні, не тому що це її красивий нікнейм, а тому що Аня –  дуже хвора, і хвороба її невиліковна. Подивіться на шкіру: чому вона вся в ранах? А чому пальчики на руках і ногах зрослися разом? І чому в очах Ані стільки смутку? Бульозний епідермоліз – це назва діагнозу, який дівчинці поставили, коли вона народилася.

На перший погляд, Миколка нічим не відрізняється від його однолітків. Дуже розумні оченята та надзвичайна посмішка. Він любить сміятися вголос. Але в свої майже 2 роки хлопчик тільки-но почав перевертатися. Микола ще не сидить і не ходить, не бере предмети в руки, йому потрібно дуже багато займатися, щоб повністю відновити втрачені рухові функції організму. Мама Ірина, почувши страшний діагноз свого хлопчика, відмовилась від роботи та навчання, її єдина мета – поставити свого сина на ноги будь-якою ціною! Його розумний погляд надає сили займатися кожного дня заради перемоги.