Наша команда УББ дуже вдячна вам за вашу підтримку! Дякуючи пожертвам звичайних українців, наш проект за останні пять років врятував не один десяток життів. На нашому рахунку більше 3 300 проектів з усіх куточків України, вже реалізованих та тих, які от-от отримають статус «Зроблено».

Успішне функціонування Української Біржі Благодійності побудовано на принципах прозорої, підзвітної та драйвової благодійності, і можливе за трьох умов:

1. Віра людей в краще.

2. Команда амбіційних та несамовитих менеджерів і волонтерів.

3. Гранти та пожертви донорів.

Завдяки добре налаштованій роботі нашого сайту ubb.org.ua Ви маєте можливість допомагати, тим хто цього потребує – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

Дякуючи налагодженій роботі з Операторами Допомоги пожертви використовуються на те, що справді найболючіше, життєво необхідне, на те, що змінює життя на краще.

Мене звати Гаєва Каміла. Я студентка, волонтер і мандрівник по-життю. Вивчаю project managmant.
Молоді часом складно визначитися. Та я визначено хочу допомагати. Zaporizhstal half marathone - буде моїм 4 півмарафоном і 1 благодійним.

Цього року Ярослав пішов до першого класу. Але його заняття проходять не у класі з однолітками, а вдома. Так потрібно, щоб зменшити ризик інфекції. Ярослав пережив надскладне лікування онкозахворювання – нейробластоми. Пережив двічі, бо лікарі виявили рецидив, і довелося робити трансплантацію кісткового мозку. Дитинство Ясика проходило на лікарняному ліжку з пекучою голкою у вені, а тепер хлопчик хоче надолужити: кататися на велосипеді, їздити на пікнік з мамою та татом, гратися на майданчику.

Рак... Це було 6 років тому. Всі ці роки пройшли в боротьбі за дитяче життя. Даня і милиці, які стоять поруч з ним на фото, вже другий рік, як вірні друзі... У Данила в нозі стоїть ендопротез, який йому встановили після видалення ракової пухлини. Нестерпний біль в нозі – ось що щохвилини відчуває Даня, який щодня сам собі робить перев'язки і змушений ходити на милицях, в надії, що обов'язково повернеться в спорт і порадує близьких новими призами, і зможе не раз ще зіграти в футбол.

Він не говорить і не чує. Зате його очі завжди красномовні. Радість, турбота, питання, надія. Всі емоції у Юрка Штрикуля читаються в очах над захисною маскою що, зазвичай носять онкохворі діти. Зараз у них біль і благання. У Юрка гострий лімфобластний лейкоз, рецидив, обтяжений імунною недостатністю. Йому терміново потрібна дорога недоступна в Україні терапія і пересадка кісткового мозку.