Бувають тексти, які особливо важко писати. В них зазвичай зустрічаються слова "бласти" й "рецидив". Це розповіді про нові етапи боротьби зі страшною хворобою, яка, здавалося б, давно позаду. Дуже боляче, що доводиться писати такий текст про дворічного Матвійчика Білого, якому ми вже допомагали 2 роки тому: хлопчику зробили ТКМ у Білорусі. Проте вже у травні цього року в малюка стався рецидив...



Назар Коник
Підтримка
- 5 675.54 грн
- благодійні внески
- 41
- підтримані проекти
Профіль користувача
Список Донорів, блоги
Розвиток інфраструктури та статутна діяльність УББ

Наша команда УББ дуже вдячна вам за вашу підтримку! Дякуючи пожертвам звичайних українців, наш проект за останні сім років врятував кілька тисяч життів. На нашому рахунку більше 5 300 проектів з усіх куточків України, вже реалізованих та тих, які от-от отримають статус «Зроблено».
Успішне функціонування Української Біржі Благодійності побудовано на принципах прозорої, підзвітної та драйвової благодійності, і можливе за трьох умов:
1. Віра людей в краще.
2. Команда амбіційних та несамовитих менеджерів і волонтерів.
3. Гранти та пожертви донорів.
Завдяки добре налаштованій роботі нашого сайту ubb.org.ua Ви маєте можливість допомагати, тим хто цього потребує – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
Ангелінка мріє бути здоровою. 2

Хочемо Вас знову познайомити з цією веселою, відкритою та сором’язливою дівчинкою, яка проживає в невеликому містечку Бориславі. Мама дуже старається поставити донечку на ноги, здійснити її мрію, щоб вона була здоровою. ЇЇ мама залишилась круглою сиротою, тому з рідних у дівчинки немає нікого, до кого можна б було звернутись за допомогою. В Ангелінки був дядько, який дуже її любив і допомагав із лікуванням. Але він поїхав до Києва на Майдан, потім пішов у лави Національної Гвардії, щоб захищати нас від ворога, та загинув під Слов’янськом. Ангелінка лікується від самого народження...
Ти не моя мама?

"Мене звуть Михайлик, мені 4 роки. Моя мама померла через місяць після пологів, але я знаю: вона дивиться з небес і допомагає мені боротися з моєю хворобою – ДЦП. Я дуже хочу колись навчитися сидіти, стояти, ходити і бавитись з іншими дітками. А ще більше я хочу своєю ручкою написати слово "мама". Тоді вона мене почує і буде пишатися мною...".
Врятуйте мого Даню! 2

Щоб там не говорили, мамине серце завжди відчуває, коли з її дитиною коїться щось недобре. Так було і з Данею і його мамою. Після народження хлопчик постійно хитав голівкою. Лікарі говорили, що так він себе заколисує, проте мамине серце підказувало: це не так. Обстеження вже в іншого лікаря показало: у Дані міатонічний синдром.