Перші кроки Богданчик зробив разом із крапельницею. Хлопчику навіть року не виповнилося, коли у нього виявили злоякісну пухлину – нейробластому. Відтоді дитинство переїхало у лікарню – почалась боротьба за маленьке життя. Дякуючи зібраним коштам на УББ, після завершення кожного етапу лікування хлопчик мав змогу пройти необхідне MIBG сканування. На жаль, результати останнього обстеження не порадували. Захворювання прогресувало, і терапію змінили. Богдан стійко переносив усі болючі процедури у боротьбі за життя. І тепер, згідно з рішенням консиліуму, потрібно пройти MIBG обстеження ще раз – щоб якомога точніше призначити подальше лікування.

Даринці Огілько скоро виповниться 4 рочки. Три з них вона бореться із Неходжкінською лімфомою. Гормони змінили вигляд дитини до невпізнаваності, але їх не можна відміняти, бо на шкірі дівчинки відразу з'являються рани. Це прояви хронічної реакції "трансплантат проти господаря". Єдине лікування, що може допомогти, – це курс фотоферезу, якого в Україні немає. Даринці не було й одного року, як вона потрапила в лікарню. Почалося все з невеликої гулі на голові. Спочатку ніхто не бачив у цьому небезпеки, аж скоро гуля почала рости і змінювати колір. Батьки звернулись до лікарів. 

Двійнята Юля та Інна вже дорослі, їм зараз по сімнадцять років. Живуть вони на Рівненщині у люблячій родині. Що тут такого незвичайного – запитаєте ви? А от що. На фото ви бачите усміхнені молоді обличчя. Та бачили б ви знімок хребта Юлічки – це просто біда... А почалися сьогоднішні проблеми рівно сімнадцять років тому, адже дівчатка народилися недоношеними і два місяці після пологів провели у реанімації. Коли малі були вже вдома, і місцевий лікар, і дитяча медсестра, які приходили додому оглядати дітей, переконували батьків, що все добре, діти розвиваються нормально. І лише материнське серце підказало, що таки не все гаразд. 

Батьки Максима пам’ятають, як раділи новому 2017 року, коли закінчилося лікування. Бажали одного – здоров’я для синочка! Два з половиною роки хлопчик прожив у ремісії. Повернувся до звичного життя: грав у футбол зі старшим братом, розпочав готуватися до школи… Аж раптом хвороба повернулася. Контрольне МРТ обстеження виявило пухлину.

Артем – дуже довгоочікувана дитина для своїх батьків. Вагітність була для Ані щастям. Протікала добре, без ускладнень, дитина росла і розвивалася згідно з усіма нормами. Ближче до кінця терміну УЗД показало, що малюк заплутався в пуповині і набрав вагу вже 4100 грамів. Лікар не надав цьому значення і пустив Аню в природні пологи. Це була жахлива помилка. На жаль, Артем відчув кисневе голодування. Наслідки, на жаль, незворотні. Артем живе з діагнозом ДЦП.