Дорогі Донори, ви вже надавали підтримку Валерії Малишко. На жаль, дівчині допомога потрібна на постійній основі. "Лікарня-дім-лікарня" – це та реальність, в якій змушена знаходитись молода дівчина. Її діагноз – вроджений глибокий дефіцит Х-фактору згортання крові, іншими словами – гемофілія. Хвороба, при якій часто виникають тривалі неконтрольовані кровотечі, що представляють загрозу для життя. На цю недугу в основному страждають чоловіки, але у Лєри рідкісна "дівоча" форма, вона є єдиною в Україні пацієнткою з таким діагнозом.

Після народження Антон перестав їсти, спати і тримати голову. У Антошки почали завертатися ручки, і він постійно плакав. Можна ще довго розповідати, як хвороба спричинила патологію нирок та підшлункової залози. Життя повне страждань, безнадії та страху – до початку лікування в Інституті проблем болю. Після першого курсу лікування в клініці лікаря Берсенєва, дорогою додому, Антоша відразу заговорив, вперше за 6 років.

Маленький Марк із народження має вроджену ваду серця – відкриту артеріальну протоку. Всі 2 роки його життя хлопчик проходив обстеження в кардіологічних центрах. Батьки сподівалися, що вада до року закриється сама, але цього не сталося. Складна вагітність та важкі пологи стали фатальними – дитина народилася з малою вагою. Пройшовши обстеження в кардіологічних центрах Харкова Марку рекомендували закрити її хірургічно, бо ж діти, народжені з малою вагою, не мають шансів, що така вада закриється сама.

Єгор дуже любить будувати з конструктора. Він не визнає запропонованих схем, а фантазує та проектує нові незвичайні будівлі. Він мріє стати архітектором та втілювати власні моделі у життя міст. Але зараз сам Єгор потребує реконструкції – заміни хворої кістки на ендопротез. Тільки так можна врятувати ногу майбутнього архітектора. Проте, якщо у дитячому конструкторі змінити деталь легко і недорого, то у житті не все так просто. Вартість протезу понад 49 тисяч гривень.

Саша любить гойдалки, а гірка взагалі приводить його в захват. Тільки без допомоги мами він кататися не може, щоб тримати голову, Саші потрібно докладати зусиль. Йому 5 років, і у нього ДЦП. Саша-Улибаша. Так ми називаємо його між собою. Посмішка у Саші широка і дуже заразлива, як у Тіма Таллера.