Буш – собака-спинальник, він жив у приватному будинку, охороняв власність своїх господарів доти, коли п’яні сусіди вирішили для розваги постріляти у сусідського собаку. Пулі увійшли в хребет… Коли закривавленого собаку забирали волонтери, сусідка порадила приспати песика. Але Буш вижив! Собаки не відчувають себе інвалідами, навіть якщо залишаються без лап, зору і можливості вставати і нормально рухатись – вони все одно радіють життю! Вони хочуть жити!

Шановні донори! Є битви, які не можна ані виграти, ані закінчити; доводиться боротися постійно, день за днем. Ці битви виснажують батьків і часом позбавляють сил. Усім, хто зіткнувся із проблемою дитячої інвалідності, знайоме почуття страху і безпорадності перед горем. Але кожен день у сім'ях, де ростуть діти-інваліди, попри труднощі, мами і тати здійснюють свій батьківський подвиг. І вони заслуговують на велику повагу і захоплення, тому що не тільки приймають своїх дітей такими, якими вони є, але і часто намагаються показати людям, що такі діти – це також щастя.

Благодійна організація "Благодійний фонд "Щаслива лапа" протягом п'яти років займається допомогою безпритульним тваринам. У суспільстві панує думка, що найбільш пріоритетним напрямком роботи у допомозі тваринам є забезпечення їх кормом. Проте, окрім цього, ще дуже важливо, щоб песики жили у нормальних умовах, особливо напередодні зими, Нового року та Різдва. Для цього уся територія, вольєри та будки повинні бути належно обладнані.

Від душевного стану пацієнта безпосередньо залежить процес одужання. Не потрібно бути лікарем, щоб розуміти цю просту істину. Лікарняні будні – це не лише процедури та ін'єкції. Ще це надлишок часу, який необхідно чимось зайняти. Особливо важко підліткам, які страждають від відсутності друзів, спілкування і звичної обстановки. І більшу частину часу ці діти проводять наодинці з собою. Зневіра затьмарює навіть найміцніші душі. Від нудьги підлітки цілодобово "сидять" в Інтернеті, що відбивається на їх і без того складному психічному стані. Навколо "кипить" життя, а тут чотири стіни, процедури, біль і неясне майбутнє. Є від чого впасти в депресію.

Нашому Максику 8 років. На свій вік він пережив багато недитячих випробувань, страждань та болю. У його житті дуже довго не було навіть простих дитячих радощів. Таких дітей, як Макс, у нас 15. І кожен має свій біль. Допоможіть нам подарувати дітям справжню зимову казку, яка зможе повернути їм віру у доброту людей та у те, що мрії збуваються!

Сучасні технології в благодійності – це реальність! З 11 по 25 грудня компанія Tachcard та Українська Біржа Благодійності реалізують спільну новорічну акцію, що здійснює дитячі мрії. Спробуй щось новеньке в благодійності! Допомагати стає не тільки просто, але й інноваційно!