"Техніка або не працює, або... не працює, але в ремонті", – і це про відділення пульмонології, куди потрапляють діти з проблемами дихання! Як бути лікарям у такій ситуації? Як допомагати і рятувати дітей в таких умовах? І це не одна, не дві дитини. У Сумах відділення пульмонології дитячої обласної лікарні розраховане на 30 місць, із них 10 для дітей з алергічними патологіями, 20 для дітей з патологіями органів дихання, в тому числі і муковісцидоз, вроджені захворювання, хронічні захворювання, важкі пневмонії і повторні бронхіти. Від потрапляння у це відділення не застрахована жодна дитина.

Єгорчик народився в червні 2009 року. І вже з перших хвилин його життя все було недобре. У дитини не повністю відкрилися легені, стався крововилив у мозок. Лікарі встановили йому важкий діагноз – внутрішня гідроцефалія – складне захворювання, коли мозок дитини накопичує надлишкову спинномозкову рідину, виводити яку необхідно примусово через спеціальний шунт.

Микита і Гліб – двійнята, і всі свої 5 років життя вони борються з діагнозом ДЦП. Спочатку хлопчики з батьками займалися реабілітацією за методом Войто-терапії в Чехії, тепер вони проходять реабілітацію в Україні, в Центрі фізичної реабілітації "Крок за Кроком" . Пройдено вже багато, проте лікування треба продовжувати.

Наша історія про маленьку чарівну дівчинку на ім'я Марія. Народилася дівчинка на 29 тижні вагітності з вагою 1 кг 450 г. Перші 7 днів свого життя Марійка перебувала в реанімації в м. Суми, стан її на той час був стабільним. Але далі сталося те, про що навіть ніхто й не міг уявити. Важко повірити, що живучи у XXI столітті, таке може бути реальністю: у відділенні внаслідок аварії було відключено електроенергію. Оскільки Марійка знаходилась на апараті штучного дихання, то майже три години дівчинка вентилювалась вручну, що спричинило внутрішньошлуночковий крововилив IV ступеню.

Ми зібрали кошти для Даниїли, які було перераховано в клініку Ізраїлю. Дівчина пройшла курс лікування, проте оскільки на рахунку клініки залишилося 12 583 грн, і Даниїла більше не потребує активних лабораторних обстежень, кошти, що залишилися, буде витрачено на огляди Топалової Людмили і Надії. Вони хворіють на хронічні захворювання. Детальніша інформація – в рубриці "Документація".

Розвиваймо інтелект України разом! Подаруй дітям можливість поринути в атмосферу наукових відкриттів і відчути себе справжніми вченими, які творять дива власними руками. Понад 500 хлопчиків та дівчаток із соціально незахищених верств населення протягом літа зможуть взяти участь у 12-ти наукових шоу в рамках проекту "Наука їде до дітей".

Отець Іоан роками лікував душі, а зараз сам потребує термінової допомоги. Будь ласка, не відвертайтесь! Священник проживає у м. Сквира, служить у Свято-Успєнскому храмі. В будь - яку погоду, в спекотний літній день чи люті зимові морози він духовно окормляє прихожан. Завжди готовий знайти потрібне слово, молитовну підтримку для людей, які цього потребують. О. Іоан для багатьох став духовним маяком, який вказує дорогу, що веде до Бога.

У Дані нейросаркома – злоякісна пухлина на ніжці. Лікування в Україні позитивних результатів не принесло. Лікарі запропонували дворічному малюкові тільки ампутацію ніжки – для запобігання метастазів в нашій країні зробити нічого не можна. Під час обстеження в Туреччині місцеві лікарі побачили можливість врятувати не тільки життя, але й ніжку. Для цього потрібна складна операція й хіміотерапія. Вартість послуг турецької клініки: 30 000 доларів.

Збір коштів призупинено. Актуальну інформацію розміщено у блозі проекту.

8-річна Валерія потребує допомоги. Її серце постійно збільшується. Усе своє життя дівчина живе за медичними приписами – їй не дозволяється бігати, танцювати, воду можна пити лише за розкладом і в обмеженій кількості. Крім того, вона вимушена була постійно приймати ліки, до 15 пігулок в день, декілька разів на рік проходити планові обстеження. Але зараз її життя тримається майже на волосині.

У 2 рочки дівчинці поставили діагноз - вроджена вада головного мозку. Даша з'явилася на світ в дружній родині, її народження чекали з нетерпінням. Яким же було розчарування батьків, коли у здорової, на перший погляд, дитини, яка розвивалася як і всі інші дітки, почав проявлятися синдром ДЦП. Але, це ані трохи не послабило віру батьків у світле і здорове майбутнє їх доньки.