Температурний датчик – маленький, але надзвичайно важливий елемент складної клімат-системи для виходжування передчасно народжених дітей – інкубатора. Саме інкубатори з успіхом замінюють мамин животик поспішайок, які з’явилися на світ раніше визначеного природою терміну, вони допомагають малюкам адаптуватися в агресивному середовищі, де занадто холодно, сухо, яскраво і шумно. Ці диво-колисочки завдяки спеціальним датчикам допомагають автоматично контролювати вологість і температуру, створюючи необхідні умови своїм постояльцям, щоб освоїтися, підрости і випурхнути в світ здоровими і міцними.

Ліза Триленко вже рік бореться зі страшною хворобою. Лімфогранулематоз або лімфома Ходжкіна підкралася непомітно і не хоче відпускати дівчину. Частина боротьби вже позаду, але і попереду ще довгий і складний шлях. Терпіння, стійкість – це ще не все, чим повинна запастися Ліза і її рідні. Ще потрібні гроші, дуже багато грошей на препарати. І тут Лізі не обійтися без нашої допомоги. 

Цього чудового хлопця звуть Мишко, йому 8 років. Він радісний, цікавий, допитливий і найкращий у світі для своїх мами і тата. На перший погляд, Михайлик – дуже активна дитина, він любить дивитися мультики, як і всі діти в його віці, складає конструктор, збирає пазли. Та жити повноцінним життям і пересуватися ніжками йому не дає одна дуже небезпечна хвороба – СМА (спінальна м’язова атрофія), яку виявили у хлопця шість років тому.

Поява на світ на 28 тижні вагітності з вагою 1400 грамів для дитинки не несе нічого хорошого. Реанімація – це перше місце, куди вона потрапляє. Ярославка самостійно не дихала, не їла, була підключена до апаратів. Прогнозувати лікарі нічого не могли, тому що життя крихітки було на межі.
Три місяці в реанімації, і дівча потроху почало міцніти. З’явилися сили дихати та їсти молочко самостійно. Маму з дівчинкою виписують додому, але попереджають, що у дитини можливо ДЦП. І це таки справдилося, через рік лікарі були одностайні в діагнозі. 

Як свідчить статистика, щороку в Україні народжується близько п'яти тисяч дітей із вродженими аномаліями серцево-судинної системи, з них стан 30-40% хворих лікарі оцінюють як критичний. Без хірургічного втручання 42% таких пацієнтів помирають у дитячому віці, причому майже 90% – у віці до одного року. Життя більше 800 дітей може змінити операція на серці по установці серцевого імпланта (оклюдера).

Життя маленького Михайлика почалося із важкої втрати: через місяць після народження хлопчика його мама померла. Це стало важким ударом для всієї родини, а особливо важко пережив цю подію маленький Мишко. Настільки важко, що зараз, уже будучи дорослішим, він постійно запитує: "Ти не моя мама?". Важко уявити, як йому стає сил ще й боротися з ДЦП. 

Навіть лікарі називають її стійким олив’яним солдатиком. Три місяці тому ми розповідали історію про дивовижну боротьбу надзвичайно сильної жінки проти смерті. Рак молочної залози 4 стадії мав поставити крапку – Ірина майже осліпла на одне око, а метастази вразили голову, легені, кістки та м’язи. Однак ані невтішний прогноз, ані відсутність грошей, ані зрада чоловіка, який покинув у найскладніший момент, ані хвора мами, яка теж потребує піклування, – ніщо її не зламало.

Олені 42 роки, вона мама чотирьох дітей, дизайнер меблів, волонтер – допомагала окохворим дітям. Взимку в неї розболілося горло. Як це часто буває, спочатку трохи, потім більше, а потім нестерпно, що важко стало дихати та говорити. Далі події розгорталися настільки стрімко, що не встигала оговтатися, чи це з нею. Місцевий ЛОР відправив здати аналізи на онкомаркери, а ті відразу показали – рак горлянки 3 стадії, з метастазами. З того моменту шок не минув і досі.

Інноваційний проект від Української Біржі Благодійності, LINGVA SKILLS та Українського Інституту Майбутнього, який дозволить запустити ефективний механізм безкоштовного вивчення української мови для всіх охочих вдосконалити рівень володіння українською мовою, передусім для державних службовців, викладачів, російськомовних громадян України, в тому числі для переселенців та тих, хто знаходиться на окупованих територіях. 

Попри свій малий вік, Сонечка Збара встигла побачити вже дуже багато болю. У віці майже 5 років у дитини було діагностовано рак крові. Захворювання надовго вирвало зі звичного життя дівчинку та її маму. Майже рік Сонечка з мамою Юлею жили в Дніпропетровській ОДКЛ. Важкі блоки хіміотерапії, як і виснажливі сеанси променевої терапії, вже давно позаду, але лікування ще далеко не закінчено. При лікуванні лейкозу практично завжди виникають ускладнення, викликані вживаними препаратами. І ситуація з Сонею не є винятком.