Мене звати Гаєва Каміла. Я студентка, волонтер і мандрівник по-життю. Вивчаю project managmant.
Молоді часом складно визначитися. Та я визначено хочу допомагати. Zaporizhstal half marathone - буде моїм 4 півмарафоном і 1 благодійним.

Це – Миколка Ткачов, наш підопічний вже не перший рік. Малюк народився з "цілим букетом" діагнозів, і таке щастя, як здорове безтурботне дитинство, на жаль, не дісталося йому від народження... Дитині доводиться боротися за кожне вміння, за перший крок, за "умілі ручки"... І ось вже не перший рік ми разом із батьками спостерігаємо і радіємо, як ще одна дитина на землі стає самостійною і щасливою. І ми, звичайні люди, причетні до цього дива.

Лікарняна клоунада – один із найдобріших і найяскравіших проектів у волонтерстві. Смішний костюм, трохи гриму – і офісний співробітник на кілька годин перетворюється на чарівника, який змушує маленьких пацієнтів забути про біль, страх і самотність – і сміятися, сміятися, сміятися. У розвинених країнах лікарняну клоунаду вважають настільки серйозною справою, що клоуни отримують в лікарнях офіційну зарплату. В Україні зарплат поки що немає, але "лікарі" з поролоновими носиками вже є. І зараз команда "Доктор Клоун Дніпро" потребує вашої допомоги.

Даринка – теплий сонячний промінчик, веселий, ніжний і з чудовою усмішкою! Вона зовсім не підозрює, що народилася з рідкісним генетичним захворюванням – синдромом Блоха-Сульцберга, що проявився вадами розвитку головного мозку, дав ускладнення на очі й шкіру. Тож крихітка у свої неповні два рочки поки що не сидить і не ходить, але має великий потенціал, а її мама – завзятість і віру у свою донечку! От тільки одного бажання мало: лікування дитини коштує великих грошей.

Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня має потребу в лабораторному обладнанні, яке використовується для проведення переливання крові. На даний час в лікарні це обладнання є тільки в двох відділеннях, де ці процедури проводяться найчастіше – гематологічному і в одному з відділень реанімації. Однак, залишається потреба ще в трьох таких комплектах. На перший погляд просте лабораторне обладнання, водяна баня, має велику роль у процесі визначення, чи відповідає донорська кров показникам крові хворої дитини, адже це дуже важливо, щоб в результаті гемотрансфузії здоров'я дитини покращилось без побічної реакції.

"Я весела, активна і дуже люблю життя. Але хвороба долає... Я щаслива, що маю родину – донечку і чоловіка – і улюблену роботу. Люди навіть не замислюються, які вони щасливі, маючи можливість працювати, подорожувати, просто жити і не думати про ліки, девайси, інгаляції, лікарні", – так починається Машин лист, і вона справді знає ціну кожному дню. З самого народження Маша живе з важким генетичним захворюванням – муковісцидозом. Таких, як вона – дорослих – на всю нашу країну одиниці, кожен день її життя – диво.

У травні 2014 року у молодого подружжя Дар’ї та Владислава Чернишових народилася донечка. Дитина народилася в термін, з гарними фізичними даними: з вагою 3 700 кг і ростом 54 см! Батьківській радості не було меж! А назвали донечку незвичайним ім’ям - Аделіна.Все було б добре, якби маленька не хворіла. Від народження її переслідувала висипка на шкірі, яка супроводжується свербінням. Лікарі ставили діагноз атопічний дерматит, призначали мазі для зволоження шкіри, спеціальну дієту. Але все допомагало на короткий термін, після їх відміни через 5-7 днів йшло загострення і висипи знову продовжували турбувати дитину.

Коли народився Сашко, він не дихав. Під час пологів у жінки припинилася пологова діяльність. Малюка довелося фактично видавлювати з утробу матері. Це не могло не позначитися на здоров’ї хлопчика: у Саші сталася важка травма головного мозку… Лікарі реанімували малюка, і згодом маму з сином виписали додому. Хлопчик ріс, і коли йому виповнилось 3,5 роки, лікарі діагностували у нього органічний розлад особистості з гіпердинамічним синдромом і недорозвитком мовлення 1 ступеня. Мама не опустила рук ні на секунду. Вона робила все, аби допомогти синові.

Ангеліна – одна із двійняток сім'ї Онопрієнко. У віці 2,5 роки у дівчинки почали проявлятися проблеми зі здоров’ям. Відтоді мама з Ангеліною майже живуть у лікарнях. Обстеження, аналізи, поїздки на консультації до спеціалістів… Але точного діагнозу дитині лікарі тривалий час не могли встановити. Лише поїздка до імунологічного центру в Києві прояснила ситуацію. Після ряду обстежень та аналізів за кордоном у дівчинки виявлено первинний імунодефіцит. Це генетично обумовлене захворювання імунної системи, яка позбавляє організм природного захисту.

Війна розірвала Донбас навпіл. На превеликий жаль, від воєнних дій страждають також і діти. Для того, щоб загоїти рани в їх душах, їх якомога швидше треба занурити в мирне життя. У 2017 році відновив свою роботу наметовий табір "Пошук" й планує у 2018 році долучити до нашої дружньої спільноти дітей з прифронтової території та ВПО.