Аларм! Аларм! У маленької Ані – біда. Майже одночасно зламалося одразу два її помічники – кисневий апарат та інгалятор. Для людини з таким важким захворюванням, як у Ані, це – катастрофа, адже без них дівчинка не може нормально дихати. Муковісцидоз вражає легені, пошкоджує їх тканину, забиває дихальні шляхи в'язким мокротинням, у якому розмножуються інфекції. Єдиний спосіб врятуватися – кожного дня, уранці і ввечері, а іноді й посеред дня – робити цілі комплекси спеціальних вправ та інгаляцій для очищення легень. Тільки так стає можливо дихати.

У кінці 2016 року під час гри у футбол Кирилко отримав травму голови, і в нього був струс мозку. Тоді хлопчик пропив курс призначених ліків, і все було добре. "Згодом у синочка почала боліти голова, – розповідає мама Кирила, – підніматися температура до 40, ніякі ліки не допомагали". Хлопчикові ставили багато діагнозів. А в грудні 2017 року він потрапив до реанімації, без свідомості був 4 дні. У нього були дуже страшні приступи епілепсії з судомами. За результатами пункції, у хлопця визначено токсоплазмоз.
Дитина дуже страждає.

Шановні донори! Всім, хто зіткнувся з проблемою дитячої інвалідності, знайоме почуття страху і безпорадності перед цим горем. Дитина з інвалідністю – це малюк, біль і досвід існування якого неможливо передати словами чи порівняннями. А мами і тати, в сім'ях, де ростуть діти з інвалідністю, попри труднощі, кожен день, здійснюють свій батьківський подвиг. Вони не тільки приймають своїх дітей такими, якими вони є, але і часто намагаються показати людям, що такі діти – це щастя.

Ви вже знайомі з Вітюшею, особливим малюком з інвалідністю. Він народився недоношеним з вагою всього 1 800 г на 33-му тижні в асфіксії. Наслідки були для нього трагічними. Його організм тут же відреагував на цю патологію внутрішньо-мозковим крововиливом найвищого 4 ступеня. Дитина була доставлена в реанімацію відразу після народження. Він самостійно не дихав і протягом місяця знаходився на ШВЛ. Енцефалопатія і пізніше внутрішня гідроцефалія, запалення мозкового шлуночка і менінгіт – діагнози, з яких почалося життя малюка.

Кирюші Тітову вже 8 років, і більше половини з них він провів у лікарнях та реабілітаційних центрах. Він народився глибоко недоношеним малюком, на 26 тижні з вагою 1 200 г. Із першого подиху він почав свою боротьбу за життя. Три місяці він балансував між життям і смертю. Неймовірними зусиллями його вдалося врятувати. Але наслідки передчасного народження були жахливими – в рік Кирило не тримав голову, не ходив і не повзав, не сидів, не перевертався. Мамі говорили: "Відмовтеся, він ніколи не піде і не заговорить, навіщо себе мучити...". 

Андрій Ярошевський продовжує свою боротьбу за одужання, за те, щоб жити як раніше, до того жахливого випадку, коли його на тротуарі збила машина "Інфініті". Напідпитку жінки, поверталися з нічного клубу і їхали на великій швидкості по вулиці Середньофонтанській в Одесі. Жінка не впоралася з керуванням, і врізалася в металевий відбійник зліва по ходу руху, силою удару машину розвернуло і відкинуло на правий тротуар прямо на пішохода. І водій, і пасажир «Інфініті» загинули. А Андрій, в лічені секунди із сильного, здорового юнака вмить перетворився на людину з інвалідністю 1 групи А.

Дмитрик передчасно з'явився на світ і отримав свою колиску у вигляді кювезу в реанімації. Там, без маминих рук, він пробув довгих 10 місяців свого маленького життя. За ці 10 місяців у нього був внутрішньошлунковий крововилив у мозок, почалася розвиватися гідроцефалія. У 9 місяців був поставлений шунт у голівку. Ось такий болючий початок життя. Вдома хлопчик нарешті почав відновлюватися. Впізнавав маму і тягнув до неї ручки. Але сам розвиток дитини безжально затримується.

Дмитрику от-от виповниться 6 рочків, і лише рік тому його батьки дізналися, що їхня дитина не чує. А Дмитрик увесь цей час жив у тиші і... навіть не знав, що так не має бути! Лише рік тому, коли сім'я запідозрила, що щось не так, вони звернулися до терапевта, який направив їх на комп'ютерну аудіометрію, де й було поставлено діагноз "двобічна глибока втрата слуху. Двобічна сенсоневральна глухота V ступеню". Після цього здалося, що земля почала крутитися в інший бік. Все мало бути не так… Адже їх Дмитрик мав бути найздоровішою та найщасливішою дитиною у світі, адже вони його так чекали і так люблять!

Андрій – дуже позитивний і відкритий хлопець. Дивлячись на нього, усміхненого на фото, не можна і припустити ту ступінь страждань, яку він вже переніс і яку все ще відчуває зараз. У Андрія множинні вади розвитку центральної нервової системи. І в комплекті чимало супутніх діагнозів. Простими словами, у нього паралізована вся ліва частина тіла: мозок, обличчя, язик, рука, внутрішні органи. 

Як і кожна жінка, що збирається народити, мама Дані мріяла, що у неї буде здорова дитина. Але не завжди виходить так, як ми плануємо. Данилу 11 років, і у нього ДЦП, нижня спастична диплегія плосковальгусної постановки стоп. Батьки роблять і будуть продовжувати робити для їх дитини все, що в їх силах, щоб допомогти йому! Він дуже хоче самостійно ходити, проте для здійснення цієї мрії Данилу потрібно зробити операцію на двох ніжках в Київській міській дитячій клінічній лікарні, а для цього батькам потрібно купити імпланти (набір імплантів для артроерезу NX Medical) вартістю 17 200 грн на обидві ніжки і титановий шовний фіксатор Doratek вартістю 22 400 грн.